У роботі подано цілісний ретроспективний аналіз праць просвітників та вітчизняних досліджень їхнього спадку, досліджено розвиток української педагогічної думки у другій половині XVII-XVIII ст.; здійснено періодизацію розвитку української педагогічної думки, що включає три етапи: І етап - друга половина XVII ст.; II етап - перша половина XVIII ст.; III етап - друга половина XVIII ст.; обгрунтовано логіко-структурну модель дослідження. Визначено тенденції культурно-освітніх процесів як складової педагогічної думки в Україні другої половини XVII ст.; схарактеризовано погляди науковців на особливості боротьби українських мислителів за православну педагогічну думку у другій половині XVII ст.
Розкрито натуралістичну парадигму української педагогічної думки в першій половині XVIII ст.; висвітлено основні ідеї натурфілософії; узагальнено погляди науковців на ідеї українських просвітників другої половини XVIII ст. на людину як вінець Божого творіння і виявлено, що вагомий вплив на них справляла культура бароко.
