У дисертації теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено багаторівневу циклічну науково-методичну систему розвитку педагогічної майстерності вчителя української мови і літератури в системі післядипломної освіти в єдності цільового, аксіологічного, акметехнологічного, діяльнісно-упроваджувального, управлінського, моніторингово-результативного компонентів, що розроблена з урахуванням положень андрагогічного, акмеч;инергетичного, аксіологічного, праксеологічного, компетептпісно орієнтованого, особистісно-розвивального, інтегративного, герменевтичного підходів, а результатом її поетапного впровадження є готовність учителя-словесника до нової якості професійно-педагогічної дії, творчої реалізації професійних ролей і функцій, інноваційного внеску у розвиток професійної спільноти. Педагогічну майстерність розглянуто як соціально-педагогічний, науково-теоретичний, науково-методичний, акмеологічний феномен.
Розроблено технологію науково-методичного супроводу розвитку педагогічної майстерності вчителя української мови і літератури на принципах системності, гнучкості, відкритості, неперервності, варіативності, івдивідуалізації. Виявлено організаційно-педагогічні і науково-методичні умови, суб'єктивні та об'єктивні акмеологічні фактори професійно-особистісного зростання вчителя української мови і літератури в умовах тслядипломної освіти. Обгрунтовано критерії, показники і рівні розвитку педагогічної майстерності вчителя-словесника протягом міжатестащйного циклу. Виявлено перспективні форми, моделі, метатехнології розвитку педагогічної майстерності вчителя української мови і літератури в системі тслядипломної освіти. За результатами дослідження розроблено і впроваджено у навчальний процес закладів післядипломної освіти акметехнологічний комплекс розвитку педагогічної майстерності вчителя-словесника з орієнтацією на підвищення якості освіти, урахуванням суспільних вимог, потреб у навчанні протягом життя.
