У дисертації на основі системного підходу обгрунтовано теоретичні засади розвитку альтернативної освіти, узагальнено практику діяльності альтернативних шкіл у країнах Європейського Союзу та визначено перспективи використання їхнього конструктивного досвіду в українській середній освіті.
У роботі обгрунтовано теоретичні засади шкільної альтернативної освіти у країнах ЄС, простежено генезис альтернативної освіти у цих країнах, а також визначено сучасний стан розвитку альтернативної середньої освіти у Європі. Здійснено системний аналіз функціонування альтернативних шкіл у країнах ЄС, розкрито стратегії практичної реалізації ідей альтернативної педагогіки в закладах шкільної освіти, охарактеризовано форми і методи, які застосовуються в практиці функціонування альтернативних шкіл у країнах ЄС. Систематизовано організаційно-педагогічні механізми моніторингу якості шкільної альтернативної освіти, визначено тенденції розвитку альтернативної освіти у країнах ЄС, визначено причини незначного поширення освітніх альтернатив в Україні. Надано рекомендації щодо застосування відповідного європейського досвіду в українському освітньому просторі.
Ключові слова: альтернативна педагогіка, альтернативна освіта у країнах Європейського Союзу, діти та молодь шкільного віку, альтернативна школа, форми, зміст, стратегії альтернативної освіти, моніторинг якості, тенденції розвитку.
