У статті аналізуються теоретико-літературні концепти у працях Г. Сковороди. Зокрема вказується, що у процесі аналізу біблійних текстів Сковорода виробив чітку семіотичну концепціює, термінологічно окресливши і розмежувавши поняття символу, знака. емблеми, вказав на особливості біблійних архетипів, великою мірою випередивши семіотичні теорії ХХ ст. У такому ж ракурсі простежено паралелі осмислення процесу інтерпретації Сковороди у суголосності з теоріями герменевтичного кола, філософії тотожності, концепту лабіринту, деконструктивістськими теоріями відносності центру/периферії, ризоми та ін.
