Опис документа

Дитячий і юнацький екологічний туризм у нас розвивається досить активно і набуває все більшої популярності. Він передбачає подорожі у райони з незайманою природою. Основний принцип при такій подорожі - не нанести шкоди навколишньому середовищу. При экотуризмі мандрівники користуються тільки екологічно чистим транспортом (велосипеди, безмоторні човни), організовують привали в спеціальних місцях, збирають дарунки природи в дозволених зонах. Характерною рисою екологічного туризму є те, що він розвиває повагу до природи, підвищує екологічну культуру мандрівників, бере до уваги інтереси місцевого населення й запобігає негативному впливу на екологію, культуру й естетику. Об'єктами властиво екотуризму виступають як природні об'єкти, так і об'єкти культурної спадщини, природні й природно-антропогенні ландшафти, де традиційна культура становить єдине ціле з навколишнім середовищем. Туристичні маршрути проходять через національні парки й заповідники. Мандрівники мають можливість познайомитися із природними й природно-антропогенними ландшафтами, спостерігати за рідкісними зникаючими видами безпосередньо на лоні природи. У статті проаналізовано основні природно-заповідні території, об'єкти природи та господарювання людей, в межах яких активно може розвиватись дитячий екологічний туризм. Подано характеристику форм виховання екологічного мислення - екологічні стежки та екологічні табори, головне призначення яких - виховання культури поведінки дітей та молоді у природі.