Досліджено профільні зміни лабільних та стабільних органічних речовин у ґрунтах Верхньодністерської алювіальної рівнини. З'ясовано, що вміст наймобільніших органічних сполук: екстрагованих гарячою водою (СЕГВОР), лабільних (Слаб) та легкоокиснюваних (Сл/ок) тісно корелює із загальним вмістом Карбону органічних сполук (r=0,82-0,91; Р<0,05). Найбільшим абсолютним вмістом СЕГВОР характеризуються органогенні ґрунти (торфовища низинні). У мінеральних ґрунтах вміст СЕГВОР зменшується з глибиною, а в органогенних, навпаки, збільшується донизу, проте, у відсотках до загального вмісту Карбону органічних сполук, вміст СЕГВОР є меншим в органогенних ґрунтах і більшим - в мінеральних. Локальне збільшення частки фракції 1 гумінових кислот у дерновому опідзоленому ґрунті супроводжуються також збільшенням частки водорозчинної органічної речовини(СЕГВОР).
Серед досліджуваних показників лабільності органічної речовини ґрунту найбільш інформативними є СЕГВОР і Слаб. Вони можуть розглядатися як індикатори екологічної якості органічної речовини ґрунту і бути критеріями пошуку індикаторних ґрунтів для моніторингу глобальних змін клімату на рівні педосфери.
