Розглянуто особливості рецепції художньої спадщини М. Івченка літературною критикою 20–80-х років ХХ століття. Зазначено, що відгуки на творчість письменника були зорієнтовані швидше на з'ясування політичного обличчя митця, аніж на серйозне наукове дослідження його доробку. Це не тільки дискредитувало його в очах сучасників, але й визначило подальшу долю творчості прозаїка: його постать було вилучено з вітчизняного літературного процесу, що позначилось на формуванні загальної об'єктивної картини історії української літератури доби "Розстріляного відродження".
