Аналізується лірика П. Тичини 1918–1921 рр., в якій відображена тенденція автора до соцреалізму. Ставиться акцент на ліво-раціоналістичних основах його світогляду, які зумовили швидку переорієнтацію поета на большевицькі ідеологеми в літературі. Досліджуються філософські й інтелектуальні джерела соцреалізму як теорії. Доводиться, що у збірці "В космічному оркестрі" (1921) П. Тичина, відійшовши від естетики символізму та високих ідей модернізму, перейнявши стилістику і форми мислення авангарду, повноцінно утвердив парадигму основних засад соцреалізму.
