поезія бароко ; поезія

Панегірична поезія другої половини ХVІІ –ХVІІІ ст. поряд із національними політичними діячами і церковними ієрархами розпочинає уславлення представників царського дому Романових, що зумовлюється зміною політичних пріоритетів України. Після поразки Івана Мазепи безпосереднім об'єктом поетів-панегіристів стають російські можновладці та представники промосковськи налаштованої української еліти. Панегірики поступово набувають виключно сервілістичного характеру і часто пишуться з практичною метою.

Бібліогр. в кінці ст.

• http://dspace.tnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/4345

Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Літературознавство [Текст] / редкол.: М. П. Ткачук, Р. Т. Гром'як, О.Глотов [та ін.]. — Тернопіль : ТНПУ, 2006. — 182 с. — (Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Літературознавство [Текст]. — Тернопіль : ТДПУ.).