Розглядаються текстуальні механізми осмислення тоталітарних травм Євгенією Кононенко. Зокрема, наголошується, що у повісті "Ностальгія" здійснюється процес інтелектуальної реконструкції радянської доби у жанрових канонах ретро-детективу, що дозволяє детально окреслити соціально-політичні реалії минулого, адже розслідування проводиться шляхом аналізу попередньої епохи, бо злочин виявляється глибоко закорінений у тоталітарній ідеології. Стверджується думка про те, що родинна історія постає віддзеркаленням травмованого суспільства, йдеться, насамперед, про світоглядний розрив між поколіннями. Авторка приходить до висновку, що у повісті наскрізно звучить тема тяжіння минулого над сучасним у розрізі символічного існування радянського в свідомості українців.
