Досліджується модерне експериментаторство у віршах Василя Голобородька, яке здійснювалося в умовах заблокованої культури. В такому експериментаторстві важливим є наголос на творенні прекрасних естетичних форм, прагнення моделюватирізноманітні образні конструкції, інколи досить складні, а також увага до лексико-синтаксичних властивостей поетичногослова. Важливим підсумком дослідження є те, що Голобородько в край несприятливих умовах радянської дійсності зумів здійснити цікаві та естетично значущі поетичні експерименти.
