Розглянуто поему "Індія" зі збірки "Екзотичні птахи і рослини" (1997) та есе "Carpatologia cosmophilica" з погляду постколоніального прочитання. Авторський міф репрезентує мотив мандрів ліричного героя на схід та його героїчну смерть, що символізує визволення персонажа від стереотипів колоніальної свідомості та прощання письменника з епатажним поетичним періодом "Бу-Ба-Бу". Описується композиція, тематика і образна система поеми "Індія", специфіка змалювання ідентичності та постколоніальних структур, що виявляють свідомість ліричного героя.
