В літературно-естетичному і психологічному аспектах розглядаються листи П. Тичини, адресовані Л. Папарук. Епістолярій чітко окреслює постать письменника, дає змогу осягнути його життєві позиції. Виявлено, що листи П. Тичини до коханої є точним відзеркаленням психологічного стану автора, репрезентують його оцінку умов праці, реакцію на події різного характеру. Вони також яскраво демонструють перші симптоми метаморфоз світогляду письменника. Доведено, що саме листи до Л. Папарук найбільш правдиво відтворюють буття П. Тичини та допомагають реципієнтові сформувати цілісне уявлення про людину-митця. У дослідженні здійснено поглиблений аналіз чинників, які порушували душевну стабільність письменника. Значна увага зосереджена на поетиці листів.
