Проаналізовано основні аспекти функціонування літературного канону, особливості процесів канонізації та деканонізації, а також чинника, що впливають на них. Зокрема увагу зосереджено на проблемі цензури як одній із основних у теорії літературного канону. Простежується взаємозв'язок між каноном і цензурою як соціальними чинниками організації культурного простору літератури, в якому відбуваються двосторонні процеси витворення чи руйнації, "центру" та "периферії", підтверджує думку про те, що цензурування спричиняється як до виведення "формули" канонізації тексту, так і є залежним від канону.
