Досліджуються питання існування турецької авторської драми в умовах тоталітаризму, звернено особливу увагу на періоди тоталітарного панування, починаючи від Османської імперії і до кінця ХХ ст. У статті розглянуто такі шляхи осмислення турецькими драматургами тоталітарних систем, як конформізм і дисиденство, визначено ідеологічні й естетичні трансформації в тематиці авторських драм, зосереджено увагу на періодизації і генезі турецької авторської драми.
