У дисертації подано методику розвитку образного мовлення молодших школярів на уроках літературного читання на основі образного аналізу художнього тексту. Вона поєднує читацьку й мовленнєву діяльність учнів 2-4 класів, ознайомлення молодших школярів із початковими теоретичними відомостями про художній образ, образні засоби, епітет, порівняння, метафору, уособлення й формування у них умінь знаходити образні засоби в художньому тексті, визначати тип їх, пояснювати значення, оцінювати роль у контексті, уживати у власному усному й писемному мовленні.
Пропонована в методиці чотирирівнева система вправ і завдань веде учня від спостереження над текстом художнього твору та його образністю до створення власних усних і письмових висловлювань, виявлення творчих здібностей і мовленнєвої компетентності.
У роботі підтверджено ефективність методів й методичних прийомів, як словесне малювання, мовленнєва розминка, стилістичний експеримент, прийом "захопливого оповідача", гра-драматизація, складання загадок, казок тощо.
Експериментальна перевірка розробленої методики засвідчила її ефективність. Динаміка розвитку образномовленнєвих умінь учнів експериментальних класів на високому рівні становить 14,9 %, на середньому рівні - 11,2 %. У контрольних класах цей ріст незначний (7,9 % і 6,1 %).
