Проаналізовано підходи у трактуванні поняття "саморозвиток" у психологічній і педагогічній літературі. Визначено, що професійно-особистісний саморозвиток здійснюється за допомогою механізмів самопізнання, самоорганізації, самоосвіти, самооцінки, саморегуляції. З'ясовано суть і структуру готовності до професійного саморозвитку студентів медичного коледжу. Виокремлено ціннісний, мотиваційний, когнітивний, операційний і вольовий компоненти. Визначено чинники та охарактеризовано етапи саморозвитку майбутніх медиків середньої ланки.
