Розглянуто найдавніші текстуальні свідчення про хрещення Русі 988 р. та проаналізовано оповідь про ці події в "Повісті временних літ." Детально досліджується питання, як і чому оповідь "Повісті" впродовж XIII–XVI ст. доповнювалася додатковою інформацією – іменами, датами та різного роду повідомленнями.