У дисертації теоретично увиразнено поняття літературної поліфонії та проаналізовано феномен біблійної поліфонії. Визначено основні етапи становлення літературної поліфонії в європейській традиції. У дослідженні розглянуто концепції О. Людвіґа, В'яч. Іванова, М. Бахтіна та Ю. Крістевої, з'ясовано обставини їхнього виникнення та основні риси. Також встановлено специфіку біблійної поліфонії та виявлено рівні її функціонування. Монотеїстичний світогляд - зокрема вчення про турботливе ставлення Бога до людини - вирізняє Біблію на тлі давньосхідної та античної літератури. Відмова біблійних авторів від ритмізованих ритуальних переказів на користь прозової розповіді сприяла виникненню літератури нового типу, для якої притаманне зосередження на діалозі та зображення внутрішнього світу людини. За допомогою прямої мови індивідуалізуються характери героїв Біблії та розкривається природа Бога. Ці факти свідчать, що джерела поліфонії потрібно шукати не лише у греко-римській літературі, як це робив М. Бахтін, а й у Біблії.
