У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і обгрунтовано новий підхід до вирішення важливого й актуального завдання, що полягає у виявлені та розкриті тенденцій розвитку педагогічних дискусій щодо навчання стародавніх мов у вітчизняній гімназійній освіті у період другої половини XIX - початку XX століття.
Схарактеризовано зміст педагогічних дискусій навколо стародавніх мов у гімназійній освіті (друга половина XIX - початок XX століття). Визначено особливості дебатів щодо місця латинської та грецької мов у навчальному процесі гімназій означеного періоду. Обгрунтовано етапи педагогічних дискусій щодо стародавніх мов у контексті освітніх реформ другої половини XIX - початку XX століття.
Удосконалено та розширено наукові уявлення про освітні реформи, нормативно-правову базу, політичний вплив на розвиток гімназійної освіти, з одного боку, а з другого, усвідомлення значення дискусій для загального розвитку і диференціації освітньої системи в державі. Подальшого розвитку набули характеристика програмно-методичного та кадрового забезпечення; з'ясування особливостей системи гімназійної освіти.
