У дисертації проаналізовано стан дослідженості проблеми застосування медіаосвітніх технологій у педагогічній теорії та практиці. На основі узагальнення концептуальних підходів зарубіжних та вітчизняних учених, а також положень нормативно-правової бази уточнено дефініції основних понять: "медіаосвітні технології" і "медіаграмотність майбутніх учителів". Теоретично обгрунтовано педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів. Розроблено модель формування медіаграмотності майбутніх учителів. Запропоновано та експериментально перевірено методику застосування медіаосвітніх технологій у навчально-виховному процесі педагогічних ВНЗ, що реалізовується шляхом впровадження навчально-пізнавальних медіатекстів у процес вивчення дисциплін педагогічного спрямування, аудиторної, позааудиторної, самостійної та індивідуальної роботи студентів. Експериментально доведено, що впровадження методики сприяє реалізації визначених педагогічних умов, підвищенню рівня медіаграмотності майбутніх учителів.
