Дисертацію присвячено дослідженню перекладу як процесу та розробці методики доперекладацького аналізу тексту художніх творів на прикладі сучасних німецькомовних новел. Предметом дослідження стали доперекладацький етап роботи з текстом, у межах якого встановлено особливості художнього тексту, релевантні для аналізу, розробка його методики та ефективність у досягненні адекватності перекладу сучасної німецькомовної новелістики. Уточнено поняття "доперекладацький аналіз тексту" - це аналіз, який здійснюється перекладачем на підготовчому етапі роботи над перекладом та складається з аналізу його екстралінгвальних факторів, до яких належать контексти історичної епохи та історичного сприйняття твору, читача, автора та його літературного доробку, а також лінгвальних факторів: жанр і рід літератури, семантика, прагматика, аналіз горизонтальної та вертикальної структур, тональність та стилістичні засоби фонетичного, морфологічного, лексичного та синтаксичного мовних рівнів. Завдяки доперекладацькому аналізу корпусу текстів виявлено новий вид топосу і схарактеризовано поняття "контрафактуальний топос" - сукупність контрафактуальних топонімів твору і "контрафактуальний топонім" - це фіктивний топонім, вигаданий автором для створення топосу художньої картини світу, насамперед у пригодницькій та науково-фантастичній літературі, а також топонім, реально існуючий і перенесений автором у невластивий для нього ареал з метою символічного відбиття ідейного змісту художнього твору.
У дослідженні запроваджено методику перевірки тексту перекладу на адекватність, згідно з якою пропонується послуговуватись семантичною одиницею перекладу. Запропонована методика використовувалась у перекладацькому експерименті на підтвердження висунутої гіпотези, щодо ролі доперекладацького аналізу тексту у покращенні (приблизно на 13%) якості перекладу.
