Аналізується специфіка прозової творчості Г. Вдовиченко в контексті української літератури початку ХХІ століття, зокрема художнього світу письменниці й моделювання образу персонажа в межах естетики масової літератури. Розглядаються жанрово-стильові домінанти її романів "Пів'яблука", "Тамдевін", "Хто такий Ігор?", "Бора", "Купальниця", у яких прозаїк експериментує з жанром мелодрами в річищі немодерністського дискурсу.
