У дисертації досліджено педагогічні ідеї та освітню діяльність відомого вченого Богдана Михайловича Ступарика (1940-2002 рр.). Розкрито соціокультурні чинники, що визначали його особистісне становлення та зміст, етапи професійної, науково-дослідницької, організаторської, громадсько-культурної праці. Розроблено періодизацію його життя та професійної діяльності. На основі аналізу наукової спадщини показано зміст національної ідеї в рецепції Б. Ступарика, з'ясовано її дидактично-виховний потенціал та розроблені ним організаційно-управлінські принципи розвитку системи освіти. Висвітлено внесок ученого у вивчення історії шкільництва та освіти Галичини XVIII - першої половини XX ст. та педагогічної персоналістики. Схарактеризовано процес формування ступариківської наукової школи та її роль і місце в розвитку української та зарубіжної історико-педагогічної науки.
За результатами дослідження обгрунтовано можливості використання творчої спадщини Б. Ступарика у вивченні історії вітчизняної педагогіки, підготовці навчальної літератури, розробці навчальних дисциплін педагогічного циклу.
Ключові слова: профтехосвіта, історія педагогіки, теорія і практика виховання, управління освітою, педагогічна персоналістика, шкільництво Галичини, наукова педагогічна школа Богдана Михайловича Ступарика.
