У дисертації теоретично узагальнено і запропоновано новий підхід до вирішення важливого й актуального завдання, що полягає у виявленні та розкритті напрямів просвітницької діяльності та педагогічних поглядів Олексія Олександровича Андрієвського на тлі загальноісторичного розвитку української державності у другій половині XIX - на початку XX століття.
З'ясовано провідні чинники формування світоглядних переконань і життєвих цінностей ученого (родинні відносини, культурно-освітні, науково-педагогічні), що дало змогу відтворити його життєвий і творчий шлях та умовно визначити три етапи освітньо-педагогічної діяльності: (1866-1879) - формування особистості О. Андрієвського як педагога та просвітника; (1879-1881) - інтенсивна науково-дослідницька робота в умовах заслання; (1881-1902) - етап активної педагогічної роботи. Проаналізовано педагогічну діяльність та загальнопедагогічні погляди О. Андрієвського в контексті розвитку епохи та окремих аспектів його просвітницької і громадсько-культурної діяльності.
Уточнено біографічні відомості про життя і діяльність О. Андрієвського, конкретні дати, міста, причини його службових переміщень під час викладацької та громадської роботи; розширено перелік праць, що становлять просвітницько-педагогічну спадщину педагога.
