У дисертації досліджуються теоретичні аспекти й досвід підготовки вчителів до навчання автосправи в другій половині XX ст. Проаналізовано сучасні наукові праці, в яких досліджено ретроспективні аспекти підготовки вчителів автосправи. Визначено та охарактеризовано соціально-економічні фактори, а також історико-педагогічні етапи підготовки вчителів автосправи:
1) запровадження навчальних предметів з автосправи в педагогічних ВНЗ та накопичення емпіричного досвіду їх викладання (1950-1960-ті роки);
2) модернізація системно-методичної підготовки вчителів автосправи (1971- 1980-ті роки); 3) занепад вивчення автосправи у загальноосвітніх школах і педагогічних ВНЗ (1990-ті роки).
Розкрито змістові, методичні й організаційні аспекти підготовки майбутніх учителів автосправи в другій половині XX ст. Виявлено тенденції й перспективи підготовки студентів до навчання автосправи старшокласників загальноосвітньої школи.
