Розглянута проблема доцільності поєднання процесу навчання та морального виховання школярів, що є одним із шляхів гуманітаризації природничо-наукової освіти. Проаналізовано історичні корені проблеми з метою виявлення можливостей подолання розриву між знаннями про природу і людину через взаємодію суб'єктів педагогічної діяльності. Ця ідея відображена в педагогічних системах гуманістичної спрямованості і висвітлена, зокрема, у працях Д. Андрєєва, К. Вентцеля, Я. Коменського, М. Неплюєва, М. Пирогова, Г. Сковороди, Р. Тагора, Л. Толстого, К. Ушинського, А. Швейцера, П. Юркевича. Виокремлено основну рису гуманізму XVIII-XX ст.: духовний антропоцентризм, при якому в людині визнавався вищий духовний принцип.
