У дисертації представлено науково-методичне обгрунтування проблеми професійного самовдосконалення викладачів гуманітарних дисциплін у вищих навчальних закладах. Досліджено процес становлення й розвитку феномену самовдосконалення особистості у філософській, психологічній та історико-педагогічній літературі. Професійне самовдосконалення обгрунтовано як соціально-педагогічне, науково-теоретичне, науково-методичне явище в їх діалектичній єдності. Схарактеризовано сутнісні ознаки, структуру, етапи, особливості професійного самовдосконалення викладачів гуманітарних дисциплін у вищих навчальних закладах. Визначено педагогічні умови професійного самовдосконалення викладачів гуманітарних дисциплін. Обґрунтовано критерії, показники професійного самовдосконалення та здійснено педагогічну діагностику рівнів сформованості професійного самовдосконалення викладачів гуманітарних дисциплін у вищих навчальних закладах. Розроблено, обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічної моделі й технології професійного самовдосконалення викладачів гуманітарних дисциплін. Створено й упроваджено навчально-методичний комплекс щодо професійного самовдосконалення викладачів гуманітарних дисциплін у вищих навчальних закладах. Авторські навчальні програми та спецкурси упроваджено в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів.
