У дисертаційній роботі досліджено проблему професійної підготовки магістрів сестринської справи. Виокремлено та охарактеризовано умовні періоди становлення сестринської справи й медсестринської освіти. Розглянуто та систематизовано досвід підготовки магістрів сестринської справи у зарубіжних країнах.
Визначено та охарактеризовано критерії (теоретичний, діяльнісний, особистіший), показники, рівні (високий, достатній, середній, низький) готовності та етапи формування й оцінювання готовності магістрів сестринської справи до професійної діяльності.
Теоретично обгрунтовано, розроблено та впроваджено авторську модель та методику професійної підготовки магістрів сестринської справи. Доведено, що її поетапна реалізація сприяє позитивним змінам у рівнях готовності до професійної діяльності магістрів сестринської справи. Розроблено відповідне навчально-методичне забезпечення, що сприяє підвищенню якості підготовки медичних сестер з вищою освітою.
