Запропоновано концептуальний підхід до розв'язання наукової проблеми розвитку художньо обдарованих учнів шкіл естетичного виховання на перетині психолого-педагогічного та естетико-мистецтвознавчого векторів дослідження. З'ясовано вихідні теоретичні позиції дослідження художньої обдарованості та визначено її зміст з урахуванням різновидів, пов'язаних із виконавською творчістю - музичною, акторською, хореографічною.
Схарактеризовано специфіку освітнього процесу шкіл естетичного виховання. Обґрунтовано процедуру діагностування художньої обдарованості особистості (критерії, показники, гіпотетичні типи; ранжування за рівнями). Розкрито особливості проявів художньої обдарованості учнів у віковій динаміці та за мистецькими різновидами.
Визначено концептуальні засади освітнього процесу школи естетичного виховання, в основі яких ідея створення специфічного для мистецьких навчальних закладів художньо-освітнього простору. Розроблено структурно-функціональну модель освітнього процесу шкіл естетичного виховання, спрямованого на розвиток художньої обдарованості учнів, обґрунтовано та упроваджено його змістово-методичне забезпечення.
