У дисертації наведено теоретичне узагальнення важливого й актуального завдання - виявлення та розкриття соціально-педагогічних засад підготовки організаторів дитячого руху в Україні в 20-30-ті роки XX століття.
Обгрунтовано періодизацію процесу підготовки організаторів дитячого руху в Україні в 20-30-ті роки XX століття: 1920-1923 рр. - етап становлення; 1923-1927 рр. - етап розвитку; 1927 р. - кінець 30-х років XX століття - етап реорганізації; виокремлено основні форми підготовки організаторів дитячого руху в Україні в досліджуваний період (курси, семінари та школи з підготовки піонерських кадрів різного рівня, заочне навчання та самоосвіта організаторів дитячого руху); висвітлено процес підготовки керівних та наукових кадрів дитячого руху в Україні в 20-30-ті роки XX століття; розкрито науково-методичний супровід та інформаційно-комунікаційне забезпечення досліджуваного процесу.
Уточнено сутність ключових понять дослідження: "дитячий рух", "організатор дитячого руху", "підготовка організаторів дитячого руху", "соціально- педагогічні засади підготовки організаторів дитячого руху". Удосконалено наукові уявлення про історіографію проблеми, джерельну базу дослідження. До наукового обігу введено маловідомі та невідомі архівні документи, історичні факти, пов'язані з проблемою підготовки організаторів дитячого руху в Україні в 20-30-ті роки XX століття.
