У дисертації узагальнено результати багаторічних досліджень княжого Звенигорода. Висвітлюються історичні передумови та соціально- політичні обставини виникнення города, етапи розвитку його просторової організації, соціальна топографія. Встановлено хронологію та періодизацію забудови містобудівних ділянок. Аналізуються дерев'яні релікти домобудівництва, особливості розпланування садиб, їх межі, мережа міських комунікацій. Реконструюється загальний план міста та поселенські структури на території князівства. Доведено, що Звенигород засновано як столичний осередок самостійного Звенигородського князівства.
Періодично втрачаючи столичний статус Звенигород залишався головним містом підконтрольної йому земельної території, границі якої були незмінними.
У світлі запропонованих висновків Звенигород виступає в ролі крупного столичного осередку економічно розвиненого князівства, що займало важливе місце в історії Південно-Західної Русі і Східної Європи.
