Дисертацію присвячено дослідженню системно-функціональних та лінгвокультурологічних характеристик ептонімів (крилатих висловів) Й.В. Ґете. На основі аналізу цитатно-афористичного фонду німецького класика (понад 14 тис. одиниць) вибудoвано авторську картину світу та визначено її основні концептуальні домінанти. Використовуючи дані лексикографічних джерел та результати психолінгвістичного експерименту серед носіїв мови, проведено формалізовану інвентаризацію ептонімів автора та з'ясовано чинники, які сприяли їх входженню у загальнонімецьку фразеологію. У праці розкрито специфіку мовленнєвої реалізації ептонімів Й.В. Ґете та виявлено їх функціонально-прагматичне навантаження. Шляхом експериментальних досліджень встановлено характеристики ептонімності досліджуваних КВ.
