У дисертації з позиції гендерного підходу узагальнено теоретичні засади, традиції і досвід соціостатевого виховання дітей в українській селянській родині XIX- початку XX ст. З'ясовано стан наукового розроблення проблеми та здійснено періодизацію її вивчення у вітчизняній історіографії. Визначено провідні чинники (гендерну стратифікацію, тендерні стереотипи, релігію) формування вітчизняних традицій соціостатевого виховання дітей. Розкрито принципи, основні закономірності та особливості процесу соціостатевого виховання дітей в українській селянській родині. Схарактеризовано методи (формування свідомості, організації діяльності, спілкування і досвіду суспільної поведінки, стимулювання діяльності і поведінки), засоби (етнопедагогічні ідеали, працю, фольклор, дитячі ігри та іграшки) і форми (індивідуальне та групове залучення дітей до обрядів життєвого та календарного циклів української селянської родини) соціостатевого виховання дітей в українській селянській родині XIX - початку XX ст.
Ключові слова: діти, соціостатеве виховання, українська селянська родина ХІХ - початку XX ст., гендерний підхід, традиції, досвід, чинники, закономірності, особливості, принципи, методи, засоби і форми соціостатевого виховання.
