У дисертації подано результати теоретико-експериментального дослідження формування діагностичних умінь майбутніх соціальних педагогів у процесі професійної підготовки у педагогічних коледжах; охарактеризовано базові поняття дослідження, проаналізовано проблему професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів у педагогічній теорії, розкрито особливості професійної підготовки соціальних педагогів у педагогічних коледжах, проаналізовано сучасний стан сформованості діагностичних умінь майбутніх соціальних педагогів. Обґрунтовано структуру діагностичних умінь соціального педагога, що включає дві групи умінь: процесуально-технологічні (аналітико-синтетичні, методологічні, аналітико-корекційні, інформаційні), особистісно-рефлексивні (креативні, рефлексивні, оцінювальні) уміння; визначено та розкрито зміст критеріїв (аналітико-синтетичний, методологічний, аналітико-корекційний, інформаційний, креативний, рефлексивний, результативно-оцінювальний), показників та рівнів (оптимальний, допустимий, критичний) сформованості діагностичних умінь майбутніх соціальних педагогів. Розроблено та теоретично обгрунтовано педагогічну технологію формування діагностичних умінь майбутніх соціальних педагогів у процесі професійної підготовки в педагогічних коледжах; здійснено відбір змісту, форм та методів формування діагностичних умінь майбутніх соціальних педагогів; удосконалено зміст завдань педагогічної практики; експериментально перевірено їх ефективність для формування діагностичних умінь майбутніх соціальних педагогів у процесі професійної підготовки.
