У дисертації висвітлено особливості розвитку ідей діяльнісного підходу в Україні наприкінці XIX - першій третині XX століття. Проаналізовано й систематизовано історіографію та джерельну базу з проблеми дослідження. Визначено та обґрунтовано періоди розвитку ідей діяльнісного підходу в Україні (кінець XIX - перша третина XX століття), а саме: І період (1871-1917) - становлення ідей діяльнісного підходу в імперську добу, II період (1917-1919) -розвиток ідей діяльнісного підходу в умовах становлення національної системи освіти в Українській Народній Республіці, III період (1919-1934) - адаптація ідей діяльнісного підходу до умов радянської системи освіти, в межах яких виокремлено шість етапів.
Досліджено внесок українських педагогів і психологів у розвиток ідей діяльнісного підходу в дошкільному вихованні. Схарактеризовано особливості практичного втілення ідей діяльнісного підходу до виховання дітей дошкільного віку в програмово-методичному забезпеченні дошкільних установ на теренах України (кінець XIX - перша третина XX століття).
