У дисертації досліджено проблему формування готовності майбутніх учителів до застосування засобів віртуальної наочності у навчальному процесі. Охарактеризовано компоненти готовності майбутніх учителів до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності.
Запропоновано авторську модель формування готовності майбутнього вчителя до застосування засобів віртуальної наочності в професійній діяльності. Модель складається з мотиваційно-цільового, організаційно-змістового, діяльнісно-операційного та оцінно-результативного блоків, взаємодія яких забезпечує цілісність та ефективність їх функціонування.
Обґрунтовано та розроблено технологію формування готовності майбутніх вчителів застосовувати засоби віртуальної наочності у професійній діяльності, яка полягає у визначенні цілей та завдань, проектуванні, організації та проведенні навчального процесу з підготовки майбутніх учителів до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності.
Якісний і кількісний аналіз результатів експерименту підтвердили ефективність розробленої технології з метою підготовки майбутніх вчителів до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності.
