У дисертації проаналізовано державну політику у галузі кінематографа в УРСР другої половини 1960-х - першої половини 1980-х років. На основі комплексного аналізу історіографії, архівних матеріалів, опублікованих документів і періодичних видань охарактеризовано особливості та механізми впровадження ідеологічної політики пануючої партії в творчі процеси. Досліджено систему та принципи функціонування республіканського кінематографа. Показано інтенсивний розвиток мережі кінофікації та кінопрокату. Розглянуто діяльність школи українського поетичного кіно, її найвідоміших представників та їх кінострічки. З'ясовано ставлення влади до поетичного кіно та причини його заборони. Висвітлено протистояння радянської системи і кіномитців, ступінь творчої свободи інтелігенції, а також способи покарань, які застосовувалися проти незгодних. Вивчено рівень інтеграції українського радянського кіно до світового кінематографічного процесу.
