Дисертаційне дослідження присвячено проблемі психологічних особливостей самоусвідомлення особистості. На основі узагальнення існуючих підходів у сучасній психології самоусвідомлення особистості визначається як процес і результат, у якому фокус уваги суб'єкта переводиться з трьох одночасно існуючих світів буття в його внутрішній світ, що має змістову динаміку кіл усвідомлення (від безвідносного відчування власного існування до здатності самостійно змінювати, оцінювати, аналізувати свої психічні процеси) і має вияв у формі почуттів, думок, переживань. Рівні самоусвідомлення за своєю динамікою розташовуються за ступенем складності від найпростішого усвідомлення свого існування до найбільш складних: усвідомлення тіла, простору, часу, особистості, свободи.
Розкрито специфіку характеру процесу самоусвідомлення особистості, що опановує майбутню професійну діяльність мистецького профілю. Серед форм самоусвідомлення особистості найчастіше зустрічається самоповага, позитивні думки, думки про особистісні якості, позитивні та інтелектуальні почуття. Сформульовано рекомендації для роботи з актуалізації та розвитку самосвідомості особистості.
