У дисертації висвітлено результати цілісного аналізу становлення та розвитку андрагогіки як теорії і практики освіти дорослих в Україні наприкінці XlX - упродовж XX ст.; здійснено історіографічний аналіз досліджуваної проблеми; розкрито концептуальні теоретико-методологічні засади андрагогіки як теорії і практики освіти дорослих, обгрунтовано періодизацію її розвитку. З'ясовано, що у вітчизняній науці впродовж столітнього періоду здійснювалась усебічна розробка проблем навчання дорослої людини. Синонімічними до терміна "андрагогіка" використовувалися поняття "позашкільна освіта", "теорія позашкільної освіти", "енциклопедія позашкільної освіти", "культурно-освітня робота", "політико-освітня робота", "ліквідація неписьменності", "теорія і практика навчання працюючої молоді", "педагогіка дорослих".
На основі авторської періодизації простежено системотвірні процеси в освіті дорослих на рівні структури та організаційних форм, висвітлено генезу дидактики дорослих, доведено еволюційні процеси в розвитку наукових підходів до конструювання змісту, організаційних форм І методів освіти дорослих.
Окрема увага звернена на вивчення та узагальнення історичного досвіду підготовки фахівців для освіти дорослих.
Ключові слова: освіта дорослих, андрагогіка, історія андрагогіки, періодизація історії андрагогіки, позашкільна освіта, політосвіта, ліквідація неписьменності, теорія і практика навчання працюючої молоді І дорослих, педагогіка дорослих, система освіти дорослих, дидактика дорослих.
