Досліджено книгу Володимира Даниленка "Грози над Туровцем: Родинні хроніки", а саме те, як автор переосмислює етнотипи в своєму художньому світобаченні. Увагу зосереджено, насамперед, на образах історичних осіб (гетьманів Івана Самойловича, Івана Мазепи, ватажка гайдамаків Гонти та інших діячів), оригінальності їх зображення, також розглянуто трасформацію персонажів крізь призму імагології.