У роботі розкрито методологічну базу дослідження, розглянуто структуру перекладацької компетентності філолога. Розкрито зміст додаткових функцій перекладача, а саме регулятивної та трансляційно-трансформаційної.
З урахуванням теоретичного аналізу наукової літератури побудовано структурно-функціональну модель становлення перекладацької компетентності майбутніх філологів, на основі якої розроблено програму фасилітації формування перекладацької компетентності фахівців. Остання складалася з чотирьох блоків: 1) мотиваційно-моделюючий; 2) організаційно-прогнозувальний; 3) змістово-діяльнісний; 4) рефлексивно-оцінювальний.
Виокремлено психологічні чинники становлення перекладацької компетентності майбутніх філологів: 1} готовність студентів до участі в програмі формування перекладацької компетентності; 2) готовність студентів до самостійного виконання перекладацької діяльності та прийняття професійно виважених рішень, формування базових компетенцій, які входять до когнітивного, соціально-психологічного та аксіологІчного компонентів перекладацької компетентності; 3) включення студентів до діяльності, наближеної до реальних умов професії та ін.
У формувальному експерименті успішно апробовано авторський психологічний тренінг "Становлення перекладацької компетентності майбутніх філологів". В емпіричному дослідженні гіпотези, які було висунуто на початку проведення експерименту, знайшли своє повне підтвердження.
