У дисертації вперше теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено модель формування готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку, цілісність якої забезпечується взаємопов'язаними структурними складовими частинами: концептуально-цільовою, змістовно-технологічною та рефлексивно-діагностичною.
Визначено педагогічні умови формування готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку, серед яких мотивування й стимулювання навчально-пізнавальної діяльності студентів для активного включення в соціальну роботу з людьми похилого віку за посередництва волонтерської роботи; використання інтерактивних методів навчання для проектування соціальної роботи з людьми похилого віку; організація практичної діяльності студентів за допомогою студентської інтернет-спільноти "Соціальна геріатрія".
Конкретизовано теоретичну сутність поняття "готовність майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку"; структурні компоненти (ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційний та особистісний), уточнено критерії (аксіологічний, пізнавальний, діяльнісний і рефлексивний), показники й рівні (критичний, достатній та оптимальний) сформованості готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку.
