На основі аналізу наукової літератури в дисертації систематизовано теоретичні погляди науковців на проблему соціально-виховної діяльності шкіл-інтернатів України в першій половині XX століття. У роботі розкрито сутність соціально-виховної діяльності, під якою розуміємо професійну діяльність, спрямовану на реалізацію завдань соціального виховання, створення сприятливих соціокультурних умов соціалізації особистості через її включення в систему життєдіяльності різноманітних організацій у певному соціально-виховному середовищі.
Простежено генезу та обгрунтовано етапи становлення й розвитку інтернатних закладів. Виділено типи закладів інтернатного типу, проаналізовано особливості їх функціонування. За допомогою вивчення архівних матеріалів та нормативних документів розглянуто зміст соціально-виховної діяльності інтернатних закладів України в заявлених хронологічних межах. Охарактеризовано форми та методи соціально-виховної діяльності з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування в умовах шкіл-інтернатів.
Визначено можливості творчого використання історико-педагогічного досвіду соціально-виховної діяльності шкіл-інтернатів України першої половини XX століття в сучасних умовах.
Ключові слова: соціальне виховання, соціально-виховна діяльність, безпритульні діти, сирітський будинок, дитячий притулок, дитячий будинок, дитяче містечко, дитяча трудова колонія, школа-інтернат.
