Розглянуто головну мету полікультурної освіти, що визначається не кількістю знань, умінь, навичок, а розвитком особистості в контексті культури. Це передбачає звернення до власного світорозуміння, яке характеризується неповторністю й завжди особистісно-варіативним світобаченням, створення умов для розвитку та самореалізації кожної особистості, котра сповідує загальнолюдські цінності, а також формування навичок навчатись впродовж життя. Встановлено, що активізація процесу культуротворчого зростання відбуватиметься за умов реалізації можливостей і ресурсів полікультурної освіти та її впливу на становлення особистості майбутнього педагога. Представлена модель діагностики спирається на концептуальне осягнення процесу культуротворчого зростання особистості й на розуміння полікультурності як особистісної здатності людини до прагнення, вміння жити у полікультурному середовищі.
