У дисертації здійснено цілісне дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів до реалізації культурно-історичної складової шкільної математичної освіти. Охарактеризовано теоретичні засади реалізації культурно-історичної складової математичної освіти, визначено поняття культурно-історичної складової і поняття математичних знань культурно-історичної спрямованості. Розглянуто культурологічний підхід у фаховій підготовці майбутніх учителів математики, а також культурологічні аспекти, які використовуються в процесі викладання математики. Обґрунтовано методичні та змістові основи підготовки майбутніх учителів до реалізації культурно-історичної складової. Схарактеризовано основні принципи використання культурно-історичної складової в навчальному процесі: принцип системності, доступності викладання, принцип зв'язку навчання з життям, професійної спрямованості, інтегративності, концептуальної єдності. Окреслено педагогічні умови та запропоновано комплекс педагогічних умов підготовки майбутніх учителів математики до реалізації культурно-історичної складової: розробка методики для реалізації культурно-історичної складової; упровадження в навчальний процес курсу за вибором "Математика - як частина культури цивілізацій"; залучення майбутніх учителів математики до науково-дослідної роботи, яка може розглядатися як форма самоосвіти з розширенням і поглибленням професійних знань; моделювання освітньо-культурного середовища в процесі вивчення студентами педагогічних і професійно-зорієнтованих дисциплін та співпраця вищих навчальних закладів з виховними інститутами щодо формування культуротворчої особистості майбутнього вчителя. Розроблено й експериментально перевірено науково-обгрунтовану методику теоретичного і практичного забезпечення підготовки в університеті майбутніх учителів до реалізації культурно-історичної складової шкільної математичної освіти, а саме: запроваджено в навчальний процес курс за вибором студентів "Математика - як частина культури цивілізацій"; охарактеризовано критерії (мотивації, когнітивності, діяльності, творчості, рефлексії) і показники готовності майбутніх учителів математики до реалізації культурно-історичного змісту шкільної освіти та визначено три рівні професійної готовності: початковий, достатній, високий (творчий).
