У дисертації досліджено проблеми підготовки майбутніх лікарів до професійної комунікації на засадах міждисциплінарної інтеграції як складової їх фахової підготовки. У роботі уточнено суть і структуру компонентів (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-розвивальний), критеріїв, показників, рівнів готовності майбутніх лікарів до професійної комунікації на засадах міждисциплінарної інтеграції. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов (сприяння розвитку у майбутніх лікарів комунікативних умінь і навичок шляхом створення мотиваційно-комунікативного середовища; вдосконалення комунікативної компетентності студентів у процесі набуття знань щодо професійної комунікації лікарів; міждисциплінарна інтеграція теоретичної і практичної підготовки студентів до професійної комунікації; організація самоосвітньої діяльності студентів для підвищення рівня готовності до професійної комунікації) та структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх лікарів до професійної комунікації на засадах міждисциплінарної інтеграції. Достовірність результатів експериментального дослідження перевірено за допомогою використання методів математичної статистики, шляхом визначення Б-критерію Фішера.
