Дисертація присвячена комплексному дослідженню процесів розвитку шкіряного кустарного промислу українців Середньої Наддніпрянщини в кінці
XIX - першій половині XX ст. Проаналізовано стан і характер джерельної бази,визначено внесок вітчизняних дослідників в історіографію проблеми.
Охарактеризовано складові процесу виробництва шкіри та хутра, окреслено
ареали поширення чинбарства, кушнірства, шевства та кожухарства, лимарства,
які складали групу традиційних шкіряних ремесел українців. Зроблено цілісне
етнологічне оцінювання повсякдення кустарів, розкрито їхній своєрідний побут
та звичаї, безпосередньо споживчу сферу, задоволення матеріальних і духовних
потреб, а також пов'язані з цим звичаї, ритуали, уявлення. Розкрито традиційний
асортимент кустарних виробів, локальні та регіональні особливості крою та
шиття, декорування. Висвітлено особливості використання виробів зі шкіри та
хутра у традиційній народній обрядовості. Проаналізовано динаміку змін у
розвитку кустарного шкіряного промислу в різних політико-економічних
умовах.
