У дисертації викладено результати теоретичного аналізу наукової літератури з проблем метапам'яті та інтерференції; розглянуто поняття ефективності метапам'яті, узагальнено проблеми оптимізації метапам'яті, проаналізовано основні закономірності та причини виникнення феномену проактивної інтерференції у процесах пам'яті, а також наведено основні наукові результати щодо особливостей її впливу на металам'ять. Узагальнено та систематизовано основні чинники оптимізації метапам'яті в умовах проактивної інтерференції.
У результаті експериментального вивчення процесів метапам'яті студентів за умов проактивної інтерференції уточнено модель її оптимізації у процесі вивчення інформації. Вона включає такі психологічні механізми: інформування суб'єктів навчальної діяльності про особливості ситуації навчання, стимуляція до збільшення витрат ресурсів на запам'ятовування інформації, надання відкладених аналітичних суджень щодо впевненості у продуктивності майбутнього відтворення, відкладеному поточном}' тестуванні зі зворотнім зв'язком про продуктивність відтворення, стимулювання до повторення невдало відтвореної інформації.
Обгрунтовано психолого-педагогічні умови оптимізації процесів метапам'яті студентів в умовах проактивної інтерференції, розроблено та систематизовано відповідні практичні рекомендації педагогам, серед яких важлива роль відводиться принципам організації навчальної діяльності.
