У дисертації започатковано новий напрям когнітивної поетики - коптітивну парадоксологію. У сучасному англомовному поетичному дискурсі парадоксальність визначається як когнітивно-дискурсивна категорія, структурована у форматі розмитої множини, що зумовлює багатофокусну структураідю і різновекторну динамікуїї змістових та формальних ознак, а також розмитість категоріальних меж. Парадоксальні поетичні форми тлумачаться як мультимодальні конструкти, що включають передконцептуальну, концептуальну, вербальну та невербальну площини. Розкриття механізмів формування парадоксальних поетичних форм у сучасному англомовному поетичному дискурсі уможливило висновок про те, що їх творення є результатом лінгвокогнітивної діяльності адресанта й адресата в породженні й обробці інформації, закодованої у їх різних площинах. Така діяльність здійснюється шляхом аналізу процесів передкатегоризації, акатегоризації і власне категоризації через виявлення лінгвокогнітивних і когнітивно-семіотичних операцій і процедур.
Зміст категорії репрезентовано її категоріальними ознаками, реалізація яких в сучасному англомовному поетичному дискурсі зумовлена низкою гетерогенних фокусів: суперечливості, незвичності, аномальності, мобільності та межевості. Фокуси визначаються як певні смислові домінанти парадоксальності, на які нашаровуються різноманітні відтінки смислів.
